Департамент культури

Монастир  Єзуїтів

З 1604 р. розгортає свою діяльність в Луцьку орден єзуїтів, який засновує колегіум – одну з вищих форм осілості ордену.

В 1609 р. луцькі єзуїти отримують дозвіл польського короля Сигізмунда ІІІ на придбання земельних ділянок під будівництво нового колегіуму та костьолу. Автором проекту стає талановитий архітектор Джакомо Бріано, за участю якого 16 липня 1616 р. закладається наріжний камінь костьолу. Будівництво триває довго: склепіння закладають в 1630 р., бані – в 1637 р., а сама посвята храму на честь Петра і Павла відбувається у 1639 р. або 1640 р.

В 1720-х роках після пожежі костьол повністю, “від ґрунту”, перебудовується. До південно-східної стіни костьолу приєднують будинок колегіуму, який в плані утворює літеру “П”. Два крила колегіуму мали по 3 поверхи, а трете – два. Між крилами знаходився мурований дистиляторій з баштою і годинником на ній.

При колегіумі діяв студентський театр, була велика бібліотека, де окрім книг, зберігалися мистецькі твори. Тут вчилися діти знатних і заможних людей.

В 1773 р., після розпуску ордену єзуїтів, приміщення колегіуму перейшло до відомства народної освіти.

Більше ніж 300 років костьол св. Петра і Павла був найвищою будівлею міста, висота його сягає 41 м. Луцький костьол зображали на багатьох картинах та малюнках художники минулого...

Після війни, у 1946 році, радянська влада ліквідувала луцьку римо-католицьку кафедру і костьол тривалий час занепадав. В 1980 р. костьол перетворюють на музей атеїзму, який функціонує тут до 1992 р. На місці вівтаря встановлюють залізобетонну півсферу для експозиції “Космос”.

У 1992 р. костьол св. Петра і Павла знову передають римо-католицькій громаді міста, яка за допомогою католиків Європейських країн ремонтує і відновлює його діяльність. В храмі встановлюють орган. Окрім богослужінь в костьолі відбуваються концерти духовної та світської органної музики.

Приваблюють туристів унікальні двоярусні підземелля костьолу. Особливо вражає їх висота, яка в окремих місцях сягає майже 6 метрів. В цих підземеллях були поховання (деякі збереглися) багатьох знатних лучан, луцьких римо-католицьких єпископів.

АРХІВ НОВИН:

Показати новини сайту за період: