Департамент культури

ТЕТЯНА ГНАТІВ: СТВОРЮЄМО ІНТЕРКУЛЬТУРНУ АУРУ МІСТА

Тетяна Гнатів: «Створюємо інтеркультурну ауру міста»

Як поглянеш на анонси культурно-мистецьких заходів у Луцьку, то кожен місяць настільки насичений подіями, що диву даєшся, коли працівники культури міста (а це і департаменту, і Палацу культури, КМЦ «Красне», Будинків культури на Вересневому і Теремно, клубу «Сучасник», і художньої та трьох музичних шкіл, і централізованої бібліотечної системи) встигають готувати тематичні програми і цікаві проекти. Лише у жовтні проведено понад 100 заходів серед яких – концерти, презентації, виставки, фестивалі. А ще ж відбулись Дні німецької культури, урочистості до 20-річчя Товариства польської культури ім. Т. Костюшка, різноманітні події в бібліотеках. Постає питання: завдяки чому горить їхній вогник ентузіазму і вдається втілити таке розмаїття задумів? З цього й почалась наша розмова з директором департаменту культури Луцької міської ради Тетяною Гнатів.

– Завдяки тому, що в галузі культури працюють особливі люди, – усміхається Тетяна Федорівна. – Бо коли приходять випадкові люди, то швидко полишають цю роботу. Адже від них вимагається велика жертовність. Фактично весь свій час присвячуєш роботі, в тому числі вихідні та святкові дні. На особисте життя залишається мало часу. І також має бути неймовірна творча віддача. Інше питання, як зберегти цих особливих людей, коли в них чи не найнижча заробітна плата? Мені здається, нашими працівниками культури керує любов до своєї професії, їм важливо творчо реалізувати себе і бачити результати своєї праці. А звідки черпати натхнення – інше питання. У мене, наприклад, воно з’являється тоді, коли щось задумане вдається, і ти бачиш усміхнені обличчя людей, чуєш позитивні відгуки. Виникає бажання втілювати далі щось ще більше.

– Чи спостерігається віддача з боку лучан, тобто чи зростає рівень інтелігентності?

– Це тонка грань – поняття інтелігентності, яка у кожного своя. Коли готуємо Різдвяні свята (що починаються від дня св. Миколая 19 грудня і тривають аж до Водохреща), коли створюємо різні арт-об’єкти, (наприклад, проект «Вулиця янголів»), тоді у місті відчувається особлива атмосфера. Хоч триває війна на Сході, є політичні й економічні негаразди, але у цей час я бачу натхненні й радісні обличчя людей, які йдуть вулицею Лесі Українки, слухають автентичні колядки, зустрічають костюмованих янголят з дзвіночками і при нагоді просто підходять та дякують. Це добро й любов за посередництвом культури відгукується неймовірно, піднімає людей над буденністю! Адже саме культура і мистецтво мають здатність творити дива, мають особливу місію – змінювати світ на краще.

Програму заходів ми плануємо на рік для різних вікових та соціальних категорій. Наприклад, улітку бібліотечні заклади реалізують програму «Бібліотека – територія дитинства» з різноманітними заходами від обговорення книги до інтерактивних занять, ігор, лялькових вистав, читання літератури на вулиці під парасольками. На час Різдвяних і Великодніх свят звертаємо чимало уваги на сім’ї пільгових категорій, тісно співпрацюючи з управліннями освіти, соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Людей поважного віку намагаємось долучити до фестивалів, концертів, пов’язаних з народними традиціями. Вони мають можливість проводити своє дозвілля разом, творчо реалізовуючи себе в Палаці культури чи Будинках культури, де діють різнопланові клубні формування. От, приїжджали шведи і дуже дивувалися, що в нас так багато ветеранських хорів. Не важливо, чи люди досконало інтонують, але вони дуже стараються, прагнуть до чистоти співу і на концертах отримують заслужені аплодисменти. Художні виставки, робота з митцями – це окремий напрям. Художникам надається можливість зробити персональну виставку в арт-галереї «Луцьк», чимало проектів вдалося реалізувати в громадському просторі. Звісно, приходять до нас люди зі своїми творчими ідеями, цікавими пропозиціями. Департамент культури – не типова чиновницька структура за зачиненими дверима. Хоча формально у нас є дні прийому, але насправді ми відчинені дуже довго, тому що увечері триває робота – заняття гуртків, репетиції, концерти і вистави тощо. І творчі люди приходять тоді, коли є бажання спілкуватись, поділитись ідеями. Тоді відкладаю усі справи, бо сама швидко запалююсь, у мене теж одразу народжується купа задумів… І що важливо – маємо можливості для реалізації цих задумів. Так з’являються фестивалі, виставки, проекти в громадському просторі. Люди чекають подій, які є «видимі» та цікаві. До прикладу: на новорічно-різдвяні свята зали щодня переповнені. Здається, до Водохреща вже всі наколядувались, і на останній фестиваль «Різдвяні піснеспіви» буде зовсім мало глядачів. А виходить марафон колядок і щедрівок з 12-ї до близько 20-ї години. На одній сцені виступає до сотні колективів від 4-річних учасників з дитсадків до сивочолих дідусів й бабусь. І в зал глядачі йдуть потоком. Причому паралельно заходи відбуваються і в ляльковому, і в музично-драматичному театрах.

– У яких частинах міста хотілось би відкрити нові заклади культури і з якою спеціалізацією?

– Ми орієнтуємось на Програму розвитку культури у місті Луцьку на 2018-2020 роки, де одним з пріоритетів визначено розвиток культури у мікрорайонах. Адже у віддалених від центру куточках мешканці так само мають право на доступ до культурних послуг. Тому намагаємось у плані заходів визначати акцент на клуби, бібліотеки, Будинки культури у мікрорайонах. Цього року до нас приєднався районний Будинок культури на Красному, який, по-суті, ми врятували від ліквідації. У мікрорайоні ЛПЗ розпочато добудову концертної зали у музичній школі №3, яка матиме окремий вхід, і будь-який мешканець зможе взяти участь у заходах, які там відбуватимуться. Це крок вперед у розвитку культури мікрорайону. Майже готова до відкриття оновлена концертна зала Будинку культури мікрорайону Вересневе. Більше того, у нас є потреба у ще одній музичній та художній школах. Або це може бути один мистецький заклад з художніми, музичними, хореографічними відділами.

– Віднедавна до міста приєдналась Прилуцька громада. Як розвиватимете галузь на їхній території?

– Ми вже підготували пропозиції щодо закладів культури: бібліотеки стануть філіями нашої централізованої бібліотечної системи, Будинок культури у Прилуцькому буде структурним підрозділом Палацу культури міста Луцька.

– Коли вивільнене третьою бібліотекою приміщення на вулиці Драгоманова отримає нове життя?

– Це пам’ятка архітектури, передусім маємо її зберегти. Приміщення розташоване у цікавій частині Старого міста, тому хотілось би бачити його як інтерактивний музей історії культури міста Луцька, майданчик для досліджень молодими істориками-краєзнавцями, територію для реалізації творчих проектів, просвітницьких заходів, обговорення новітніх трендів урбаністики, напрацювань ідей щодо розвитку нашого міста. Такий музей мав би постати як сучасний інноваційний продукт з візуалізацією, інтерактивними картами Луцька різних епох, адже сучасні технології дозволяють вмістити багато інформації на малих площах. Вже є пропозиція від художника Олександра Дишка передати колекцію його унікальних робіт з творчим опрацюванням історії князівської доби. Зараз обговорюється питання про виготовлення проектно-кошторисної документації на ремонт цієї будівлі.

– Організація яких заходів «далась» найважче, а за які відчуваєте особливу гордість?

– Легко ніколи не буває. Коли ставиш високу планку і хочеш зробити щось якісно – це завжди не просто. Від ідеї до її реалізації слід пройти величезний шлях. Скажімо, проект «Вулиця Різдвяних янголів» мені дуже до душі. Не тому, що я є його автором, просто бачу позитивну реакцію людей. І митці відразу долучились потужним емоційним сплеском творчості. Ось, наприклад, Віра Конська та Людимила Салинська створили арт-об’єкт «Крила», проект «Зимова казка». Тетяна Мялковська відгукнулась серією робіт «Різдвяні янголи». Вихованці дитячих театральних студій в образах янголів з великим задоволенням вітали людей з Різдвяними святами. До Луцька на Різдвяні свята уже спеціально приїжджають гості з інших міст, бо кажуть, що такої атмосфери ніде більш нема. Я горда за багато втілених проектів, не тільки за ті, що їх ініціював департамент культури, а й котрі реалізували луцькі митці, громадські організації, як-от останні літературні фестивалі «Лісова пісня» і «Фронтера», театральний фестиваль «Мандрівний вішак», джазові фестивалі, проекти Тетяни Ціхоцької і Світлани Кресак, кліп про Луцьк, який зробила співачка Галина Конах, хореографічні постановки Олени Козачук, вистави дитячої студії Наталії Журавльової та «Кола Лесі» і багато інших – усіх не перелічити.

Надзвичайно складний проект «Ніч у Луцькому замку» щоразу дає відчуття ризику. Але пишаюся тим, що цьогоріч нам вдалося влаштувати унікальне дійство з означенням історичної події з’їзду монархів європейських держав «Саміт у Луцьку». Маємо на меті і далі розвивати бренд «Луцьк – місто самітів».

– До хороших традицій швидко звикаєш. І очікуєш ще чогось нового. Крім традиційних заходів, що плануєте наступного року?

– Головна мета галузі – створення належних умов для формування та розвитку сучасної інфраструктури відповідно до вимог сьогодення. Заклади культури мають бути модернізовані. Щоб дитина прийшла в бібліотеку, цей заклад повинен стати цікавим і сучасним від книги до інтер’єру. Приклади – це як відкрита недавно бібліотека-студія «ДіМ» та дитяча бібліотека №2 на вулиці Кравчука. У наших планах – оновити бібліотеку №10 на Київському майдані, як «Бібліотеку-ХАБ». Це буде креативний культурно-просвітницький центр з вільним доступом лучан до інформаційних ресурсів. Зараз ми працюємо над оцифруванням бібліотечних фондів, закупили інфобокси і через інтернет читачі самостійно зможуть дізнаватись, де яка література в наявності. Потребує капітального ремонту й клуб «Сучасник» на 40-му кварталі, де займаються молодіжні творчі колективи. Плануємо добудувати концертний зал музичної школи №3 і оновити старе приміщення музичної школи №1. За програмою «НЕФКО» триває термомодернізація художньої школи, тут передбачаємо кошти на клас гончарства. Актуальним залишається питання пошиття костюмів й придбання музичних інструментів. Щороку на це виділяються кошти з бюджету і поступово ми оновлюємо й костюми, й інструменти. Зараз працюємо щодо заходів на наступний рік, ідеї є, але це окрема тема для розмови. Скажу лишень, що плануємо улітку започаткувати у Луцькому замку фестиваль класичної музики, на який запросимо виконавців високого рівня.

– Ви є експертом Українського культурного фонду, місцевим координатором Програми Ради Європи «Інтеркультурні міста», що реалізовується у нашому місті. Розкажіть про цей напрямок Вашої діяльності.

– Загалом я багато навчаюсь, активно комунікую з колегами в Україні і за кордоном з тією метою, аби використати знання на користь громади міста. Луцьк один з перших в Україні для посилення міжнародної культурної співпраці створив у департаменті культури відділ реалізації міжнародних проектів. Ми залучаємо грантові кошти, співпрацюємо з посольствами, національно-культурними товариствами. Як приклад – з 25 жовтня по 9 листопада у нашому місті відбувається ціла низка заходів у рамках «Тижнів Німеччини в Україні 2019». На реалізацію проекту «Будуємо мости, а не стіни!» посольство ФРН у Києві виділило грант на 1338 євро, обравши нас посеред інших міст. Надалі будуть Дні польської культури, а з 1 по 7 грудня – чеської культури. Ми виграли грант на втілення проекту «Спільна культурна спадщина: відродження фольклору українсько-польського прикордоння» у рамках програми транскордонного співробітництва «Польща - Білорусь – Україна». Загальний бюджет становить 64 987 євро, а розмір гранту – 58 488 євро. Так історично склалось, що Луцьк – багатонаціональний та багатокультурний, і це дає нам можливість бути видимими на культурній мапі не лише України. Цінуючи традиції, ми сьогодні створюємо інтеркультурну ауру міста, яка надає нам європейського шарму. Тому міжнародні інституції висловлюють бажання спільно з нами втілювати різнопланові проекти.

– В день професійного свята серед керівництва прийнято відзначати успіх підлеглих та дякувати тим, хто сприяє роботі. Кого хотіли б похвалити за старання?

– Усіх, хто творить культурний простір Луцька, хто поза межами своєї роботи намагається зробити більше, створити щось гарне для міста, для людей. Завдячуємо й митцям, творчим спілкам громадським організаціям, які прагнуть змін на краще і хочуть привнести щось своє. Та й ті люди, які приходять на виставки, концерти, вистави, заслуговують похвали, бо засвідчують, що культура місту потрібна.

Я з оптимізмом дивлюся в майбутнє, переконана, що культура Луцька розвивається в правильному напрямі, маючи чіткі орієнтири, талановитих людей та вагому підтримку депутатів міської ради і керівництва міста. Щиро дякую усім!

 

Ольга Харів «Луцький замок» 7 листопада 2019 року

 

 

 

08 листопада 2019 р.

АРХІВ НОВИН:

Показати новини сайту за період: